Мало хто з лікарів може похвалитися можливістю проводити консультації з пацієнтами, не зважаючи на час. Здебільшого ми працюємо в обмежених часових рамках 20–30 хвилин на людину, за які ледве можна встигнути якісно зібрати анамнез, тож про повне обстеження та заповнення документації взагалі не йдеться. І якщо збільшити час консультації ми не можемо, то максимально ефективно організувати процес нам цілком до снаги.
Організація кабінету
Ми звикли вважати, що час на консультації можна заощадити, обмежуючи діалог із пацієнтом та максимально скорочуючи процес оформлення документації, але ергономічне зонування робочого місця не менш важливе.
Це не лише про зручність та відповідність санітарним нормам, а і про ефективність. Й основне правило тут — мінімізація переміщення і для лікаря, і для пацієнта.
1. Робоча зона. Ваш стіл найвигідніше розташувати біля самого входу в кабінет, щоб увійшовши, пацієнт робив лише кілька кроків до крісла навпроти вас. Часто пацієнти губляться в незнайомому інтерʼєрі, а за такого розміщення вони швидко зорієнтуються і звикнуть до нового місця. Усе необхідне має бути завжди під рукою: підготуйте шаблони для збору анамнезу, створіть документ з описами найпоширеніших оглядів, експрес-посилання для перевірки сумісності лікарських засобів і міжнародні протоколи (які також можна переробити та скласти скорочений варіант під свої потреби).
2. Діагностична зона. Устаткування найбільш зручно розташувати так, щоби пацієнт, проходячи від однієї процедури до іншої, рухався за годинниковою стрілкою, здійснюючи мінімум кроків і завершуючи умовне коло кріслом навпроти вас. Попри те, що здебільшого офтальмологічні прилади важкі та громіздкі, ми все ж можемо оптимізувати їх розміщення — використовуючи модульні столи з опцією повороту, регуляції висоти, розставляючи кілька приладів на одній панелі. Подбайте про освітлення: важливо, щоб ви могли швидко його регулювати.
Організація потоку пацієнтів
Класифікуйте типи візитів: найбільше часу закладайте на первинних пацієнтів і обмежуйте його для повторних консультацій. Бажано після кожних трьох-чотирьох пацієнтів залишати 5–10 хвилин запасу на випадок екстрених ситуацій і затримок. Намагайтеся уникати щільного розкладу, хоча б один слот на день залишаючи вільним — так ви зменшите ймовірність утворення черги та банально менше втомитеся. Дотримуйтеся розкладу ввічливо, але послідовно. Пацієнти, які приходять до вас, мають чітко знати, що без запису ви не консультуєте, а запізнення більш ніж на пʼять хвилин може означати анулювання запису.
Організація консультації
В одній зі статей ми докладно розбирали, як має відбуватися консультація згідно з Калгарі-Кембриджською моделлю, тому не будемо на цьому зупинятися, а поговоримо докладніше про саму структуру консультації.
Насамперед треба прийняти той факт, що розвʼязати всі проблеми вашого пацієнта впродовж 15 хвилин неможливо. Делегуйте адміністратору чи медсестрі первинний збір анамнезу та мети візиту — це допоможе вам заощадити декілька хвилин і зорієнтуватися, як проходитиме консультація, ще до її початку. У процесі діалогу з пацієнтом ви зможете все деталізувати.
Пріоритезуйте скарги на головні, що потребують негайної допомоги, та другорядні, рішення яких можна відкласти до наступного візиту. Ставте мету разом із пацієнтом і пам’ятайте: те, на що скаржиться пацієнт — суб’єктивно й не завжди пов’язано з тим, що насправді потребує уваги лікаря.
Спочатку більше часу ви витрачатимете на первинних пацієнтів — у них потрібно докладніше збирати анамнез та проводити діагностику. З вашими ж постійними пацієнтами консультація найчастіше відходитиме від стандартної схеми. Певний час опікуючись пацієнтом, ви вже добре орієнтуватиметеся в історії хвороби та його очікуваннях від лікування.
Якщо ви хочете додати у свій розклад час для повторної консультації, чітко та докладно поясніть, як вона проходитиме, із чого складатиметься і які питання ви зможете під час неї розвʼязати: чи то розбір результатів аналізів, чи то виписування лікарняного або рецепту.
Організація документації
Приказка, що пацієнт на 60% складається з води, а на 40% — із документів, лише на початку кар’єри викликає усмішку. І попри те, що всім нам хочеться займатися виключно клінічними завданнями, саме грамотно заповнена документація є гарантією нашої безпеки. Найкраще заповнювати її в процесі консультації або відразу після її закінчення — так ви нічого не пропустите, а деталі зможете уточнити безпосередньо в пацієнта. Створіть шаблони для типових випадків та під конкретний різновид консультації: окремо для первинного, повторного та профілактичного огляду.
Надрукуйте бланки направлень, лікування, згоди на проведення процедур, пам’ятки для пацієнтів з основних захворювань та застосування лікарських препаратів. Перед кожною консультацією перевіряйте наявність документів, і чи вони під рукою. В електронних системах можна створити шаблонні фрази для записів, що повторюються, тож налаштуйте автозаповнення.
Організація відпочинку
Так, для багатьох цей пункт прозвучить дивно, але це основа. Закриття ваших базових потреб має бути в пріоритеті, адже голодний та втомлений лікар — неефективний лікар. Не працюйте понад вісім годин і не беріть понад два чергування на тиждень. Між роботою та відпочинком обов’язково дотримуйтеся балансу, адже його брак може призвести до хронічної втоми, втрати інтересу та вигорання.
Сучасна консультація вимагає від лікаря не лише клінічної точності, а й уміння ефективно керувати часом. І хоча збір анамнезу та проведення діагностики впродовж 15 хвилин звучить як диво, не втрачайте надії — усе можливо. Практикуючи, ви виробите звички у веденні консультації, а накопичивши знання, будь-які клінічні рішення ухвалюватимете за лічені хвилини. Адже суть не в тому, щоби поспішати, а в тому, щоби працювати за чітко розробленим алгоритмом.
