Якщо ваш внутрішній гуманітарій перебуває на стадії заперечення теми штучного інтелекту, а будь-яка згадка про нього спричиняє білий шум у голові – ця стаття для вас. Я коротко розповім, навіщо й чому медичним працівникам варто розібратися в цій технології.
До штучного інтелекту можна ставитися по-різному: хтось боїться, що він забере робочі місця, хтось уникає теми, залишаючи «на потім, коли процес стане повсюдним», деякі взагалі заперечують розвиток і вплив прогресу, бажаючи зберегти стабільність. Поки ми намагаємося розібратися із цим, ChatGPT освоює нові функції, а хтось уже успішно його використовує, змінюючи ринок.
Точки дотику
Я не буду розповідати нудну теорію про те, як працює штучний інтелект, та історію його створення, лишімо це вашій цікавості та першим посиланням із гуглу. Перейдемо відразу до практичної сторони.
Багато хто помилково вважає єдиною галуззю застосування ШІ в медицині радіологію. Однак є ще багато інших, де штучний інтелект виводить медичну практику на якісно новий рівень.
А саме:
- діагностика захворювань;
- розроблення лікарських препаратів;
- хірургічне лікування;
- цифрові консультації;
- менеджмент даних;
- персоналізація лікування.
Розглянемо послідовно.
Найбільш перспективними для діагностики штучним інтелектом є галузі із хорошою візуалізацією. Створюючи бази даних для аналізу, ми можемо навчити систему розпізнавати певні клінічні прояви, попередньо зібравши їх та позначивши важливе. Обробляючи рентгенівські знімки, МРТ, ОКТ, уже зараз можна проводити скринінг, маркуючи і підозрілі зображення, і норму. За великого обсягу роботи та обмеженого кадрового ресурсу це шанс знизити лікарське навантаження і зменшити витрати. Так, уже зараз ШІ широко використовується в ранньому виявленні раку молочної залози та визначенні стадії діабетичної ретинопатії. Хоча наразі це застосування здійснюється у формі подвійної перевірки діагнозу, але вже незабаром, у міру навчання, алгоритми зможуть діяти самостійно.
Класичне розроблення та клінічні випробування лікарських препаратів тривають роками та коштують дуже дорого. Аналізуючи великий обсяг даних, алгоритми ШІ можуть виявляти закономірності, які складно відшукати вченим. Це допоможе знайти нові молекулярні сполуки, біологічні шляхи, виявляючи потенційних кандидатів на лікування, оптимізуючи схеми терапії та прогнозуючи ефективність. Ще одним важливим застосуванням машинного навчання є здатність виявляти дію препаратів один на одного, що підвищить якість досліджень та дасть змогу розробити індивідуальні плани лікування.
Мало хто ще й досі не знайомий із хірургічною системою Да Вінчі. За допомогою роботизованого пристрою вже зараз можна робити мінімальні розрізи, знизити ризик інфекцій та час перебування пацієнта в лікарні. За допомогою 3D-камер хірург дістає зображення такої якості, яку неможливо побачити в процесі відкритої стандартної хірургії.
Величезною підмогою в роботі стане розвиток цифрових консультацій. Пацієнти постійно телефонують нам у неробочий час і хочуть бути в контакті з фахівцем 24/7. ШІ допоможе організувати цілодобовий супровід за допомогою чат-ботів із відповідями на основні запитання і маршрутизувати пацієнта, коли ситуація стане невідкладною. А пацієнт, своєю чергою, дістає швидку та якісну консультацію, не звіряючи симптоми з кожною статтею в пошуковику.
Віддалений моніторинг уже зараз активно використовується у вигляді трекерів, які визначають частоту серцевих скорочень, рівень сну, активність. Уже зараз системи, що ґрунтуються на штучному інтелекті, можуть підключатися до мобільного телефону, що дає можливість проводити УЗД за будь-яких умов. Завдяки цим функціям лікар може віддалено контролювати стан пацієнта, вчасно реагуючи на зміну показників. Це вкрай важливо в роботі з пацієнтами, які живуть у дальніх районах і мають хронічні захворювання.
Використання ШІ зможе спростити супровід пацієнта з поєднаною патологією, який вживає велику кількість лікарських препаратів. Алгоритм систематизуватиме інформацію про пацієнтів, медичні записи, виявляючи закономірності та потенційні реакції на лікування. Це надасть змогу покращити результати лікування та знизити частоту появи побічних реакцій.
Також штучний інтелект допоможе розв’язати проблему з вигорянням фахівців, беручи на себе повторювані та одноманітні адміністративні завдання, виконуючи тим самим усю паперову рутину. Можна домогтися автоматизації процесів планування, кодування та взаємодії зі страховими компаніями. Лікарі зможуть нарешті зосередитися виключно на догляді за пацієнтами.
Попри всі наявні напрями для розвитку технологій, на нинішньому етапі еволюції та розвитку ШІ, остаточне рішення – за лікарем. Створені застосунки-симулятори, що відтворюють комплекси симптомів і намагаються проводити диференціальну діагностику, використовуються як тренажери для студентів. Наразі за будь-яких нетипових вихідних даних система надає лише помилкові відповіді. Робота в нас точно буде 🙂
Ми поступаємося аналітичним підходом, швидкістю обробки даних. Але здатність критично мислити, творчість, емоційний інтелект і міжособистісне спілкування поки що переважують шальки терезів на нашу користь.
З відкриттям усе нових і нових можливостей штучного інтелекту перед нами відкривається і новий пласт нерозв’язаних питань конфіденційності, безпеки, надійності та етики. Самі пацієнти досі не готові дати однозначну відповідь, кому б вони довірили своє здоров’я: лікареві чи алгоритму, який інтелектуально перевершує людину. А якщо на кін поставлена діагностична помилка?
Наразі ці питання залишаються відкритими.
